Не залишаємо людей сам на сам із труднощами
Опубліковано: 11 лют. 2025 р. Час на читання: 2 хвилини Sdílet: Sdílet článekХоча Краматорська громада на Донеччині розташована буквально за 20 кілометрів від лінії фронту, тут живе понад 80 тисяч людей. Корінні мешканці не хочуть покидати рідні домівки, у яких провели все своє життя. Не поспішають виїздити і вимушені переселенці, які перебралися сюди на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Однак ціна затишку рідного дому надто висока: люди живуть під обстрілами і у стані постійної загрози. Завдяки підтримці Європейського Союзу ми допомагаємо цим стійким людям відновити їхні пошкоджені оселі.
Селище Біленьке, що входить до Краматорської громади, здригнулося від вибуху авіаційної бомби. Біля дороги залишилася величезна вирва, яку вже засипали. Але сліди атаки добре видно на навколишніх будинках. Розтрощені дахи, вікна, паркани, а подекуди навіть стіни – картина постає гнітюча.
Вибухова хвиля була дуже потужною – згадує Світлана. Вона перебралася до Краматорської громади із села, яке практично стерте з лиця землі. Жінка разом із сином та онуком живе у приватному будинку. Він належить іншим людям, які виїхали та дозволили родині тут залишитися.
«Хлопці саме на городі були. Зайшли в кімнату відпочивати. А я вийшла на вулицю – погодувати собаку. Чую, наче літак летить. Я саме нахилилася на секунду, і розумію, що вилітають вікна і біжать хлопці мої, кричать: “Мама, ти де?”. Заходжу потім в хату, а там всі вікна повилітали, пилюка скрізь стоїть», – згадує страшні події Світлана.
У будинку Валентини теж не залишилося жодного вцілілого вікна. Раніше жінка жила в місті Горлівці, але з початком збройного конфлікту у 2014 році переїхала у більш безпечне місце. І ось її вже вдруге наздогнала війна.
«Це буквально секунда була. Ми пообідали, син був удома і друг його заїхав у гості. Вікно просто вивернуло. Все повилітало. Люстра впала, наче її зрізали», – розповідає про той день Валентина.
Обом родинам пощастило залишитися неушкодженими. Але оглянувши наслідки удару, вони впали у розпач. На заміну розбитих вікон потрібні булі чималі кошти, яких у людей просто не було. Валентина була вражена, з якою оперативністю у селище приїхали представники «Людина в біді» і запропонували допомогу.
«Як тільки сталася атака, до нас приїхали представники “Людина в біді”. Оглянули пошкодження, оцінили масштаб робіт. І пообіцяли, що наше житло буде відремонтоване», – згадує Валентина.
Завдяки фінансуванню Європейського Союзу ми відремонтували у Біленькому 38 осель. Наша команда невтомно працює, аби до кінця березня відновити на Донеччині майже 300 пошкоджених будинків.
