Гідність та турбота для найуразливіших людей
Опубліковано: 17 лист. 2025 р. Час на читання: 3 хвилини Sdílet: Sdílet článekВійна в Україні поставила під загрозу життя тисяч людей із психічними розладами, для яких евакуація та адаптація – особливо складні через стан здоров’я. Через обстріли та наближення бойових дій десятки соціальних закладів в Україні були змушені релокуватися до безпечніших регіонів. Один із них – Попаснянський обласний психоневрологічний інтернат. Заклад із Луганщини знайшов прихисток у мальовничому куточку Буковини. Та колективу довелося починати все з нуля, адже все майно залишилося на окупованій території. Завдяки підтримці приватного донора з Чехії Іво Лукачовича ми закупили сучасну кухонну техніку та обладнання для реабілітації. Це значно покращить умови проживання людей, яким потрібна особлива підтримка та турбота.
Колишня панська садиба, затишний парк, величезний яблуневий сад, цілюще повітря – кращого місця для відновлення пацієнтів із інтелектуальними та психічними порушеннями, мабуть, годі й шукати. Але шлях Попаснянського обласного психоневрологічного інтернату до цього мальовничого куточка на Буковині був довгим та складним. Майже 8 років персонал та пацієнти фактично перебували на лінії бойового зіткнення. У березні 2022 року заклад потрапив під обстріл. На тлі вогню та зруйнованих будівель відбулася термінова евакуація.
«Транспорту не вистачало і ми вивезли тільки підопічних. Інвентар увесь, обладнання – все залишилося там. Ми з Попасної евакуювали 127 людей, серед яких четверо жінок. Вік наших підопічних – від 30 до 90 років», – розповідає директор інтернату Олександр Колесніков.
Спершу пацієнтам надали тимчасовий прихисток у лікарні Чернівців. А згодом заклад переїхав до колишнього протитуберкульозного санаторію у селищі Красноїльську. Будівля була в хорошому стані, але побут довелося облаштовувати з нуля – місця для сну, харчування, гігієни.
«Коли ми заїхали, то майже все наявне обладнання було в непрацюючому стані. На кухні – лише одна плита електрична і піч на дровах. Ми зверталися по допомогу до багатьох організацій, зокрема й до «Людина в біді», – додає директор.
У харчовому блоці саме готують обід. Підопічні допомагають чистити яблука на компот – їх назбирали тут же, у своєму саду. А з кухні долинає запах смажених котлет. Жінкам доводиться не легко: готувати треба для 88 підопічних. Багато процесів, таких як замішування тіста, чищення та нарізання овочів, миття посуду – досі виконуються вручну. Завдяки підтримці приватного донора із Чехії Іво Лукачовича ми закупили нове обладнання та побутову техніку, що значно полегшить роботу персоналу.
«У нас замість трьох змін на кухні працюють лише дві. Основні працівниці – місцеві жінки, а кваліфікованих кадрів бракує. Завдяки новій техніці їм буде набагато легше. Наш дієтолог у захваті: тепер можна урізноманітнити меню для підопічних», – говорить Олександр Колесніков.
Окрім цього, ми доставили до закладу обладнання для фізичної реабілітації. Різні тренажери, функціональний стіл, м’ячі, гантелі, кушетка стануть основою реабілітаційного кабінету.
Також у інтернаті проводять соціальну реабілітацію. Троє підопічних цього року стали студентами професійного технічного училища – із гордістю розповідає Юлія Бачук, фахівчиня із соціальної роботи.
«Вже понад два місяці наші підопічні вчаться на малярів-штукатурів. Вони живуть у гуртожитку навчального закладу, самі собі готують їжу. Ми перший час їм допомагали, а зараз вони вже стали самостійними».
Освіта – це шанс для чоловіків отримати роботу і розпочати нове, самостійне життя. Хоча зміни відбуваються і в самому інтернаті. Серед підопічних сформувалися чотири пари. Для них можливо створити підтримане проживання в окремій будівлі, але вона ще потребує ремонту.
