Безпека і турбота в укриттях: підтримка лікарень на Сумщині
Опубліковано: 19 лип. 2025 р. Час на читання: 3 хвилини Sdílet: Sdílet článekЛікування у підвалі. Після повномасштабного російського вторгнення це стало новою реальністю для української медицини, особливо в прикордонних громадах. Сотні медзакладів зазнали руйнувань: вибиті вікна, розбиті дахи, знищені операційні, ускладнений доступ до реанімацій та первинної допомоги. Але лікарні не зупинилися. Медики, попри постійну небезпеку, приймають пацієнтів, лікують під звуки сирен і вибухів, навіть під землею.
Завдяки підтримці чеського приватного донора, «Людина в біді» продовжує допомагати медичним закладам прикордоння. Цього разу наша фоторозповідь із лікарень Конотопа і Сум.
Лише 20 кілометрів відділяє Суми від російських військ, що наступають на півночі України. Жителі обласного центру живуть у нескінченних повітряних тривогах і постійній напрузі, бо останні кілька місяців атаки посилюються. Постраждало і одне з приміщень місцевої дитячої лікарні, яка щороку обслуговує від 2 до 5 тисяч маленьких пацієнтів.
У лікарні працює близько 200 фахівців різного профілю. Олена приводить свого трирічного сина Лева на заняття до логопеда. На початку повномасштабного вторгнення родина евакуювалася із Сум до Німеччини, але вже наступного року повернулася додому.
«Я не знаю, де можна відчувати себе зараз у безпеці. Але мені краще бути з рідними тут, аніж там і чекати зустрічі. Поки я тут, але якщо доведеться – будемо знову виїздити з міста», – каже жінка.
На запитання, що надає їй сили у ці тяжкі часи, жінка без вагань відповідає: «Сім’я та рідні». Чоловік Олени служить у Збройних силах, а молодій мамі доводиться захищати свою дитину вдома – від дронів та ракет.
«Лев, коли чує вибухи, завжди каже: "Це наші"», – розповідає Олена.
Щоб захистити медиків та пацієнтів від повітряних атак, в лікарні провели капітальний ремонт частини укриття. Тепер там проводять лікування, масажі та процедури.
До кінця літа ми плануємо завершити ремонт іншої частини укриття та забезпечити його меблями. А наші партнери з Première Urgence Internationale вже доставили до лікарні обладнання, яке підвищить якість медичної допомоги.
Конотоп
У вересні 2024 року безпілотник вдарив лише за п'ятдесят метрів від Конотопської лікарні, зруйнувавши 260 вікон.
«Це був масований напад на все місто. Тільки тому, що була пізня ніч, ніхто не загинув», – каже директор лікарні Василь Згонник.
Лікарня, розрахована на 400 ліжок, є центральним медичним закладом району. Щомісяця тут лікують близько 1500 пацієнтів. Одразу після вибуху ми замінили розбиті вікна у дитячому відділенні та відділенні реабілітації, щоб медики могли продовжувати свою роботу.
Одна з пацієнток лікарні – 76-річна Ганна. Вона прожила в Конотопі понад п’ятдесят років, а зараз лежить у палаті з болем у грудях та спині. Її донька та онука мешкають в безпечнішому Тернополі, але Ганна не хоче їхати з рідного дому.
«У нас в будинку немає укриття. Коли тривога, ми просто молимося Богу», — каже жінка.
Конотоп розташований за 70 кілометрів від російського кордону. На тлі атак, що наростають, у місті готуються до будь-якого розвитку подій. І хоча майбутнє непередбачуване, медична допомога повинна надаватися безперервно. Саме тому ми допомагаємо лікарні відновити укриття. Воно буде безпечним та комфортним – із вентиляцією та меблями.
Ці два заклади – лише частина нашої масштабної роботи з підтримки лікарень в Україні. Загалом проєкт, реалізований завдяки ініціативі та фінансуванню приватного донора з Чехії, охопив 40 медичних установ. Серед них – як і великі лікарні, які щомісяця рятують тисячі життів, так і маленькі заклади, які залишилися сам на сам із викликами війни. Адже медична допомога має бути доступною й безпечною – і в глибокому тилу, і поруч із лінією фронту.
