Відновити житло та життя
Опубліковано: 23 лип. 2025 р. Час на читання: 2 хвилини Sdílet: Sdílet článek«Діти пили чай на кухні. Секунда — вікна та стіни розлетілися на шматки. Епіцентр вибуху був біля дитячої. Якби діти були там, вони не вижили б», — згадує Оксана день, коли вже другий їхній дім постраждав від обстрілу.

Вперше родина Звягінцевих залишилася без даху над головою у 2014-му, коли Слов’янськ опинився під окупацією. Внаслідок вибуху їхнє житло зазнало значних ушкоджень. Врятувати дітей: старшого сина Кирила та маленьку Ганнусю, яка щойно навчилася ходити — було єдиним рішенням. Після звільнення міста сім’я повернулась і, завдяки прибуткам від власного бізнесу, відновила знищене житло.
Але у 2022-му історія повторилася. Російське повномасштабне вторгнення змусило їх покинути Слов’янськ знову. Спершу поїхали до знайомих, жили всімох в однокімнатному помешканні. Згодом перебралися у Суми, які на той момент здавались безпечнішими. Родина придбала нову оселю за сертифікатом «єВідновлення». Діти нарешті мали власні кімнати. Встигли тільки розкласти речі, і ракета знову все зруйнувала.
«Постраждали всі, але найбільше — донька. У Ані були мінно-вибухові травми, контузія, два переломи черепа. Два тижні в реанімації, ще три місяці лікування. Ми залишилися без роботи та без засобів до існування, але в той момент найважливішим було врятувати дитину».
Коли повернулися з лікарні, квартира була непридатна для життя: у кімнаті Ганни бракувало цілої стіни, меблі й комп’ютер зрешетило уламками. Усі двері — понівечені, система опалення — розірвана, вікна закриті фанерою. А надворі стояв грудень.
Тоді Звягінцеви познайомилися з командою «Людина в біді» і отримали гроші на ремонт житла:
«Все працювало чітко: заявки заповнили на місці, гроші отримали швидко. Ми мали можливість обирати матеріали, тому зробили все не гірше, ніж було – надійно та красиво. Почали з кімнати Ані».
Цю допомогу ми надали завдяки фінансовій підтримці американського народу. Цьогоріч у Сумах ми підтримали понад 60 родин, які постраждали внаслідок обстрілів. Ще 30 — чекають на виплати, щоб почати ремонти.
А тим часом Звягінцеви поступово повертаються до звичного життя. Кирило вчиться на вчителя англійської мови. Ганна знову ходить до школи, грає на гітарі, мріє про дитячий табір та спокійне, мирне життя.