Тепло для надії. Допомога родинам у прифронтових та прикордонних громадах
Опубліковано: 6 жовт. 2025 р. Час на читання: 4 хвилини Sdílet: Sdílet článekЗима, першим снігом якої звикли тішитися українці, в часи війни стає небезпечною. З настанням холодів мільйонам людей, особливо у прифронтових громадах, складно обігріти свої домівки. Постачальники відмовляються приїздити через обстріли, а самотужки назбирати дров жителі теж не можуть, бо лісосмуги та поля – заміновані. Опалення стає питанням виживання. Цієї зими ми плануємо підтримати паливом і фінансовою допомогою на його купівлю понад 18 тисяч родин.

Вантажівка, ущерть заповнена паливними брикетами, зупиняється майже біля кожного двору у Різдвянці. Це село в Запорізькій області знаходиться неподалік лінії фронту. Але попри обстріли, понад 90% жителів не покидали власних домівок. Проте напруження зростає із кожним днем. Під час останньої атаки росіяни скинули на Різдвянку кілька потужних авіабомб. Удар припав на школу і розніс кілька будинків. Одна жінка дістала поранення.
Наталія Бойко – колишня вчителька. Під час атаки вона була вдома. «Хату буквально трясло», – розповідає жінка.
«Три підряд прильоти було. Я з переляку впала з ліжка на підлогу, а потім з остраху вже полізла під стіл і з-під нього від страху не могла вилізти. У мене лише вікна повилітали, а в людей хат немає, школа згоріла. Серце вилітає».
У Наталії, як і в її односельців – пічне опалення. Відколи почалася війна, дрова стали для селян справжнім скарбом. Навколишні лісосмуги – заміновані. А постачальники не наважуються їхати в село через загрозу обстрілів. Тому коли трактор вивантажує на подвір'я пенсіонерки 3,5 тонни паливних брикетів, вона ледве стримує сльози:
«Я така вдячна! Привезли, доставили, вивантажили брикети і все безкоштовно! У нас же немає де взяти тих дров! Я сама живу, в одній кімнатці невеличкій. Мені вистачить брикетів на цілу зиму».
У Різдвянці паливні брикети за підтримки американського народу отримають 100 родин. Наша команда працює швидко та злагоджено, щоб встигнути розвезти паливо до холодів. Його також отримують жителі сусідніх сіл. Ще в 4 громадах Запорізької області люди отримають грошову виплату на купівлю палива.
У сусідній Дніпропетровській області ми допомагаємо пережити зиму жителям Марганця. Місто постійно перебуває під атаками важкої артилерії та FPV-дронів. Допомогу отримують жителі із пічним опаленням, які належать до вразливих категорій – люди старшого віку, з інвалідністю і тяжкими захворюваннями, багатодітні родини, вимушені переселенці.
«У громади був запит саме на грошову допомогу. Так жителі можуть самі обрати і купити паливо, яке їм найкраще підходить. Після реєстрації та погодження, люди отримають на свій рахунок 19 400 гривень на купівлю будь-якого твердого палива: дров, вугілля чи брикетів», – розповідає Євгенія Огієнко, фахівчиня програми.
Реєстрація на допомогу відбувається в одному з міських закладів. Через погану погоду росіяни випускають менше дронів, – відзначають місцеві, тож процес цього дня відбувається спокійно. «У мене 3300 гривень пенсія. Як я можу купити паливо?» – говорить Юрій, який саме сів за столик до нашої асистентки.
«Ми приймаємо в день до ста людей. Щоб не було скупчення, приймаємо всіх у певний час. Доводиться переривати реєстрацію під час повітряної тривоги. Вчора, наприклад, було багато дронів, ми спускалися в укриття», – розповідає локальна асистентка програми Олена Котова.
У Марганці ми плануємо підтримати 2132 родини. Серед тих, хто розраховує отримати допомогу – мати 6-х дітей, Тетяна Смірнова. Їхній будинок у сусідньому районі розбитий через обстріли, тож родина переїхала у Марганець.
«Минулого року я теж отримувала таку допомогу. Купила дрова і трохи вугілля. У мене дитина з інвалідністю, яка потребує постійного догляду. Тому я ніде не працюю. Соціальна допомога дуже маленька. Немає таких доходів, що купити дрова на зиму», – ділиться Тетяна.
Ірина Бережна разом із 4 дітьми переїхала до Марганця із окупованої Луганщини:
«Ми спочатку жили в Дніпрі, у актовому залі спортивної школи, тоді у дитсадку. А потім нам знайшли будиночок у Марганці. Він був непридатний до проживання, але волонтери допомогли привести його до ладу», – розповідає жінка.
Тепер у молодших синів Ірини, яким 15 і 13 років, є власні кімнати. Будинок ще потребує ремонту, тож зекономлені на паливі кошти стануть для родини великою підтримкою.