Освіта під обстрілами: як ми допомагаємо українським дітям вчитися під час війни

Через обстріли та бомбардування в Україні були пошкоджені майже 4 тисячі шкіл, із них 365 – ущент зруйновані. Безпечне та доступне навчальне середовище має фундаментальне значення для добробуту дітей та їхньої здатності ефективно навчатися. Ми ремонтуємо школи й облаштовуємо тимчасові навчальні простори в укриттях. Це дає змогу дітям вчитися без страху й концентруватися на знаннях, а не на небезпеці.

У гімназії №42 у Кривому Розі вибух зруйнував частину даху, вибив майже всі вікна. Щоб діти могли навчатися офлайн – закладу потрібне було комфортне укриття. Раніше підтоплене підвальне приміщення нам вдалося перетворити на світлі й теплі класи з сучасними меблями, вентиляцією, освітленням, санвузлами та зоною для індивідуальних занять. Завдяки цьому ремонту 500 дітей змогли повернутися за парти.

«Це вже не косметичний ремонт, а повна реконструкція. Нашій будівлі майже 70 років, довелося розчищати все аж до цегли. Але саме це дало змогу повернути до навчання ще більше дітей», – розповідає директорка закладу Альона Корнєва.

У громадах, де через небезпеку заборонено очне навчання, ми створюємо цифрові навчальні центри. Тут діти можуть користуватися комп’ютерами і підключатися до онлайн-уроків, отримувати підтримку від фасилітаторів та відвідувати різноманітні заходи: від майстеркласів до спортивних ігор.

«Мета центру – забезпечити доступ до навчання дітям, які не мають комп’ютера чи інтернету вдома. Вони можуть приходити сюди й навчатися в першій половині дня, а в другій – займатися творчістю. Наші фасилітатори організовують для дітей заняття для додаткового розвитку: майстеркласи, уроки комп’ютерної грамотності, заняття із психологом чи логопедом, творчі вечори», – розповідає Ірина Колупаєва, фахівчиня програм з питань освіти «Людина в біді».

Один із таких центрів на Харківщині відвідує 9-річна Софія. Вона, як і тисячі інших українських дітей, змушена навчатися онлайн, що позбавляє її можливості спілкуватися з однокласниками.

«Це надзвичайно важливо, особливо для багатодітних сімей, де важко забезпечити гаджетами всіх дітей. А ще цей центр важливий для родин, де всі дорослі працюють, і дитину немає з ким залишити», – додає мама дівчинки, Людмила.

Пандемія COVID-19 та повномасштабна війна Росії проти України призвели до серйозних освітніх втрат. Через перехід на дистанційне навчання, часті повітряні тривоги та відсутність стабільного доступу до інтернету, багато учнів втратили можливість повноцінно навчатися. Найбільше постраждали молодші школярі й діти з сільських громад, де доступ до технологій і транспорту значно обмежений.

Щоб допомогти дітям наздогнати незасвоєний матеріал, ми впровадили програму з подолання освітніх втрат. Вона передбачає виявлення прогалин у навчанні та адресну підтримку. Вчителі проходять спеціальне навчання – вчаться адаптувати програми та визначати дітей, яким потрібна додаткова підтримка. Діти навчаються у малих групах і отримують більше уваги й допомоги з боку тьюторів. Завдяки цим заняттям учні поступово відновлюють знання та повертаються до стабільного навчального процесу.

«Українська мова – прекрасна. Я хочу знати її досконало. Я рада, що можу відвідувати додаткові заняття з української мови. Заняття – завжди цікаві, ми багато граємо, і вони зовсім не схожі на звичайні уроки. Я відчуваю, що мої знання покращуються», – ділиться своїми враження Діана, яка відвідує додаткові заняття з української мови.

У контексті повномасштабної війни освіта в Україні не може обмежуватися лише ремонтом шкіл чи забезпеченням підручниками. Саме тому наша освітня підтримка включає цілий комплекс заходів, спрямованих на зміцнення емоційної стійкості та загального добробуту. Наші мобільні команди психологів і соціальних працівників допомагають дітям подолати стрес, проводять логопедичні сесії, працюють із групами та індивідуально.

Ми навчаємо вчителів, як уникнути емоційного вигорання і надати першу психологічну допомогу собі та дітям. Соціально-емоційне навчання допомагає дітям розвивати емоційний інтелект і взаємодію, а вчителів ми спонукаємо інтегрувати ці практики у щоденні уроки. А в наших просторах, дружніх до дітей, діти можуть не лише навчатися, а й гратися, спілкуватися і відновлюватися під наглядом спеціалістів.

Щоб зробити школи безпечнішими, доступнішими та комфортнішими для всіх, ми створюємо комітети з покращення, до яких входять учні, вчителі та батьки. Разом вони аналізують потреби закладів, визначають найважливіші завдання та розробляють план дій для поліпшення шкільного середовища. Ми прагнемо не просто поліпшити умови, а дати можливість шкільним спільнотам самим ухвалювати рішення та втілювати ці зміни.

«Школа – це не просто будівля, це жива спільнота. Залучаючи дітей, вчителів і батьків до спільного формування шкільного простору, ми створюємо місце, яке відповідає їхнім потребам і підтримує навчання та добробут. Йдеться про те, щоб дати спільнотам право голосу в тому, як має відновлюватися та змінюватися освіта, і надихати їх ставати активними агентами змін у своєму середовищі. Ми маємо спонукати дорослих бачити в дітях рівноправних партнерів у розмовах про їхню громаду", – говорить Агата Колодзей, радниця з питань освіти «Людина в біді».

Наша освітня стратегія об’єднує зусилля різних секторів, щоб забезпечити безпечну, якісну та бар’єрну освіту й створити умови, в яких кожна дитина, попри війну, матиме шанс навчатися, розвиватися й будувати своє майбутнє.