Допомагаємо громаді пережити складні часи

Опубліковано: 12 трав. 2025 р. Час на читання: 3 хвилини

Широківська громада у Миколаївській області сильно постраждала внаслідок війни. Обстріли були настільки інтенсивними, що в адміністративному центрі громади майже не залишилося вцілілих будинків. Інфраструктура також зазнала значних руйнувань. Щоб усе відновити – жителям знадобляться роки. Але завдяки нашій підтримці, процес відбудови відбувається швидше. 

Допомагаємо громаді пережити складні часи
© Foto: Alberto Lores

Протягом довгих восьми місяців Широківська громада жила під постійними атаками. Одне з сіл було окуповане, інше – опинилося в сірій зоні, через що всі мешканці змушені були виїхати.

«Найбільше постраждав центр громади – селище Широке. На 95 % воно було пошкоджене або знищене. Коли після звільнення почала працювати комісія, щоб оцінити збитки, лише 4 будинки були не пошкоджені. А всі інші – частково пошкоджені, сильно пошкоджені або зруйновані», – розповідає Сергій Пересунько, голова Широківської територіальної громади.

До повномасштабного вторгнення у селищі Широкому проживало майже 800 мешканців. Під час активних бойових дій тут залишилася лише 21 людина. Більшість були змушені покинути рідні домівки, щоб зберегти свої життя.

Із трьох шкіл громади вистояла лише одна. Але з часом освітній процес вдалося налагодити. Діти з Широкого вчаться у вцілілій частині будівлі. Вдалося розробити і проєкт будівництва школи, яка була зруйнована вщент.

66-річний Олександр один із тих двох десятків людей, які лишилися у селищі під час активних бойових дій. Чоловік вивіз свою родину у безпечне місце, а сам лишився доглядати корову і голубів, яким присвятив усе своє життя.

«У червні 2022 я нарахував 186 вибухів в один день. Багато людей виїхали. Вони просили тих, хто залишився, подбати про їхнє господарство – погодувати собаку, кота. В кого кури, в кого качки залишились. По 20 господарств на 1 людину було. Я навчився корову доїти. Возив людям молоко, яйця, поїв молоком котів», – згадує чоловік.

Олександр пережив зі своїм селищем найстрашніші часи. Одного разу вибух пролунав зовсім поруч, чоловік дивом встиг заскочити в канаву і це його врятувало. А от сусідка – загинула. Того трагічного дня у Олександра з'явилися ознаки інсульту і його ледве вмовили поїхати в лікарню.

Самотужки відновлювати розбиту обстрілами інфраструктуру та домівки людям дуже складно. Тому ми надавали Широківській громаді різнопланову допомогу. Завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу ми доставили постраждалим людям матеріали для екстреного ремонту житла та понад 340 гігієнічних наборів. У співпраці з Агентством США з міжнародного розвитку відремонтували оселі 17 родин та встановили водонапірну вежу селі Новопетрівці, яка забезпечить стабільним водопостачанням майже 600 людей. Завдяки підтримці чеського народу доставили сонячну станцію для забезпечення безперебійної роботи свердловини у селищі Широкому, воду з якої споживає пів тисячі людей.

На сьогодні близько 60% жителів громади повернулися додому. Люди поступово відновлюють свої будинки, садять городину, доглядають сади. Олександр теж причепурив своє обійстя, щойно зійшов сніг: посапав квітник, прибрав подвір'я. Весна посилює віру людей у справедливість і кращі часи.

«Чекав і чекаю перемоги. Інакше бути не може. Діти звуть у Черкаси, є вільне житло. Але я нікуди не поїду. Я це все зробив своїми руками. Як же я можу все покинути і поїхати? Все перебороли і це переборемо», – підсумовує Олександр. 
Author: People in Need

Статті за темою