Коли громада довіряє молоді: три історії змін
Опубліковано: 29 трав. 2025 р. Час на читання: 3 хвилини Sdílet: Sdílet článekНіхто не знає потреби громади краще, аніж ті, хто там живе. Саме тому ми підтримуємо активних мешканців, які хочуть змін, і допомагаємо втілювати їхні ідеї через грантову підтримку. Проєкт «Віднова», який став можливим завдяки фінансуванню Чеської агенції розвитку, ми впроваджуємо разом із благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та громадською спілкою «Мережа правового розвитку» у 2 областях – Івано-Франківській та Миколаївській. У Коломиї, на Прикарпатті, гранти отримали кілька сильних ініціатив. Ділимося з вами трьома історіями, які доводять: громада змінюється тоді, коли її жителі беруть ініціативу у свої руки.

Одинадцятикласники, яким вдалося змінити життя велосипедистів
Четверо 11-класників після участі у молодіжному тренінгу вирішили разом зробити щось корисне для міста — і подалися на грантовий конкурс. Молоді люди провели опитування в ліцеях і з’ясували, що у всіх існує одна і та ж проблема — нестача велопарковок. Так і народилася їхня ідея: облаштувати зручні велостоянки біля навчальних закладів.
«Ми не просто хотіли зручностей для наших ліцеїстів. Нам було важливо змінити ставлення жителів до екології, міста, молоді», — розповідає Настя Котів, учасниця проєкту «Велорух: паркуй та мандруй».
Учениці самі домовлялись із підрядниками, розробляли стратегію просування проєкту. А ще вони готували тренінги з екології, вигадували інтерактивні формати для лекцій і роздавали учням браслети-світловідбивачі, щоб їх було видно в темряві.
«Ми хотіли зробити щось корисне для нашого міста. Щоб через п’ять років можна було, йдучи повз, сказати — це зробили ми», — каже співавторка ідеї Марта Тимофіїв.
Завдяки своїй активності та грантовій підтримці, авторам ідеї вдалося встановити біля освітніх закладів Коломиї 20 велопарковок. А ще вони запустили хвилю обговорення про безпечний велорух у місті й відповідальне ставлення до природи.
«Було б інакше, якби це зробила міська влада. А тут — 11-класники, які навчилися менеджменту, впевненості, комунікації. Це їхній досвід і їхній успіх. Я тішуся, що зміг підтримати їх на шляху до мети», — додає координатор громадської організації «Екоґвалт» Максим Вердеш.
Швейна майстерня, яка відкриває нові можливості для людей з інвалідністю
Ще один проєкт, який отримав підтримку в межах грантового конкурсу, — швейна майстерня, створена громадською організацією «Саме час». В ній навчають шити молодь з інвалідністю. Ці навички відкривають нові можливості для працевлаштування. Але найважливіше, що в майстерні допомагають молодим людям повірити в себе і відчути свою цінність.
«Я виховую дитину з особливими потребами, тож розумію проблеми подібних родин. Діти, які мають інвалідність, у кращому випадку, — потрапляють до садка чи школи. А потім? Переважно вони сидять удома. Тож ми наполегливо працювали, щоб створити додатковий майданчик для їхнього розвитку», — каже засновниця майстерні «ЕкоСумка» Ірина Юрах.
Одним із основних завдань було створити простір, де кожен може працювати у комфортних умовах. Молодь має різні захворювання — хтось швидше втомлюється, комусь заважає яскраве світло чи різкі звуки. Тому організатори врахували все: від рівня шуму й освітлення до питань безпеки та зручності. А грант дозволив закупити сучасне обладнання і провести навчання для молодих людей.
«Простір для душі» — місце розвитку майбутніх освітян
У педагогічному коледжі Коломиї студентки разом із викладачами створили «Простір для душі» — дружнє середовище, де можна комфортно розвивати свої сильні сторони і вчитися нового. Тут майбутні вчителі освоюють фасилітацію, тьюторство, практики неформальної освіти.
Вони впевнені, що педагогіка починається не з підручника, а з людини. І потрібно враховувати її особливості та інтереси, щоб досягти найкращих результатів.
«Ми мріяли про простір, де можна бути собою, розвиватися й відчувати підтримку. А коли створили його, впевнилися, що для нас немає нічого неможливого», — кажуть студентки, які ініціювали створення простору.
Молодь відновлює свої громади
Молоді люди взялися вирішувати проблеми, про які зазвичай говорять дорослі: доступність, безпека, екологія, освіта, підтримка. Вони не мали великого досвіду, але мали ідею та бажання діяти. І завдяки своїй наполегливості та сміливості – мають результат. І що важливо – вони прагнуть змін навіть під час війни. А це значить, що молодь бачить своє майбутнє в Україні та хоче розвивати і відбудовувати її вже сьогодні.