Заява міжнародних та українських НУО щодо атак на цивільне населення та цивільну інфраструктуру
Опубліковано: 12 квіт. 2022 р. Час на читання: 5 хвилин
Ми, гуманітарні організації, які підписались нижче, шоковані та стурбовані через масштаб гуманітарних потреб та масові смерті серед цивільного населення, кількість жертв та рівень сексуального насильства над жінками та дівчатами, яке відбувається у різних регіонах України.
Атаки на густонаселені райони та широке позбавлення цивільного населення права на доступ до основних потреб та послуг, гуманітарної допомоги, захисту та безпечної евакуації, а також атаки на цивільні об’єкти інфраструктури, такі як лікарні, навчальні заклади та житлові будинки, є грубими порушеннями міжнародного гуманітарного права.
Як гуманітарні організації, які дотримуються принципів нейтралітету, незалежності та неупередженості, ми серйозно занепокоєні через те, що бойові дії тривають, а міжнародна спільнота не змогла досягти успіху у проведенні переговорів та забезпеченні припинення вогню. Бойові дії слід терміново зупинити, щоб припинити вбивства серед мирного населення та страждання людей в Україні. Ми уважно стежимо за поточними переговорами на високому рівні під проводом ООН і вимагаємо, щоб їхній результат позитивно вплинув на гуманітарну ситуацію на місцях.
Ніщо не може виправдати не припинюване страждання мирного населення, зокрема дітей і жінок, літніх жінок і чоловіків, а також людей з інвалідністю в Бучі, Ірпені, Гостомелі, Бородянці, Маріуполі та в інших громадах України. Усі сторони конфлікту мають виконувати свої міжнародні зобов’язання, включно з забороною атак на цивільне населення та життєво важливу громадську інфраструктуру, зокрема лікарні, школи, системи водо- та електропостачання. Усі сторони конфлікту мають виключити сексуальне насильство з боку своїх представників. Такі серйозні порушення законів і звичаїв, що застосовуються під час збройних конфліктів, можуть вважатися воєнними злочинами.
«Я ніколи не забуду той день, коли намагалася вибратися з Ірпеня. Я була на вулиці, коли машину сусіда обстріляли. Батько загинув, а мати з дитиною були поранені. З цим важко змиритися і неможливо зрозуміти. Я відчайдушно хочу, щоб ця війна закінчилася», – Ольга, літня жінка з Ірпеня, нині переміщена до Західної України.
Ми закликаємо до серйозної політичної домовленості щодо захисту мирного населення, включно з забезпеченням безпечного й добровільного проїзду для людей, які хочуть покинути зони підвищеного ризику по всій Україні. Водночас право людей визначати своє місце призначення для евакуації слід поважати відповідно до Четвертої Женевської конвенції.
Сторони конфлікту мають якомога швидше надати безперешкодний гуманітарний доступ, дозволяючи гуманітарним працівникам та волонтерам оперативно надавати рятівну допомогу та медичну підтримку людям, які потребують допомоги. Відповідно до IV Женевської конвенції та Резолюції 2286 Ради Безпеки ООН, медичний персонал та медичні установи, включно з лікарнями та іншими установами, створеними для медичних цілей, мають поважатися та захищатися за будь-яких обставин. Медичні підрозділи не можна атакувати, а доступ до них не має бути обмежений.
Міжнародна спільнота, включно з Радою Безпеки ООН і Генеральною Асамблею ООН, має вжити жорсткіших заходів, щоб покласти край військовим діям, і підтвердити віру в основні права людини та положення, які забезпечують дотримання зобов’язань з договорів та інших джерел міжнародного права.
Ми повторюємо та розширюємо перелік наших вимог від 4 березня 2022 року:
- Вимагаємо негайно припинити бойові дії та атаки на цивільне населення, цивільні об'єкти та інфраструктуру;
- Усі сторони конфлікту мають дотримуватися Міжнародного гуманітарного права (МГП). МГП забороняє атаки на цивільне населення та громадську інфраструктуру, включно з об’єктами, необхідними для виживання цивільного населення. Військові дії в жодному разі не мають ставити під загрозу права, добробут та безпеку цивільного населення чи безпеку цивільних об’єктів, зокрема шкіл, медичних центрів, ринків, сільськогосподарських угідь тощо;
- Вимагаємо забезпечити безпечний і безперешкодний гуманітарний доступ, зокрема й через “лінії розмежування", для надання гуманітарної допомоги всім, хто її потребує, особливо тим, хто перебуває у вразливих ситуаціях, з дотриманням незалежності та нейтралітету гуманітарних агенцій та захистом гуманітарного персоналу та волонтерів;
- Усі діти мають право користуватися положеннями Конвенції ООН про права дитини, яка закликає всіх людей враховувати найкращі інтереси дитини. Під час збройного конфлікту МГП забезпечує загальний захист дітей як осіб, які не беруть участь у бойових діях, та особливий захист як особливо вразливих осіб. Протокол I, стаття 77: «Діти користуються особливою повагою, і їм забезпечується захист від будь-якого роду непристойних посягань. Сторони, що перебувають у конфлікті, забезпечують захист і допомогу, які їм потрібні з огляду на їх вік або з будь-якої іншої причини»;
- Усі сторони мають дотримуватися своїх зобов’язань згідно з резолюціями Ради Безпеки ООН щодо дітей і збройних конфліктів, а також запобігати вбивствам і каліцтвам, вербуванню, використанню, сексуальній експлуатації та сексуальному насильству щодо дівчат, хлопчиків і підлітків, які ризикують постраждати від шести серйозних порушень проти дітей у конфлікті;
- Усі сторони конфлікту мають пам’ятати про фундаментальний Принцип розрізнення та Декларацію про безпеку шкіл для забезпечення захисту всіх дітей та установ, включно зі школами, дитячими садками та лікарнями, де перебувають діти. Як усі носіїв обов’язків, так і усі озброєні учасники конфлікту мають гарантувати безпеку дітей та їхніх опікунів, незалежно від обставин, що склалися;
- Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй має виконувати свій мандат, забезпечувати захист цивільного населення та підтримувати мир та безпеку у світі незалежно від політичних суперечок;
- Вимагаємо укладання принципової політичної угоди щодо захисту кожного цивільного, який перебуває у зонах підвищеного ризику в будь-якій точці України, включно з забезпеченням безпечного коридору для людей, які хочуть виїхати на добровільній основі, а також гарантією гуманітарного доступу та захисту. Водночас право людини визначати місце свого вибору для евакуації слід поважати відповідно до Четвертої Женевської конвенції;
- Забезпечити повну співпрацю з Організацією Об'єднаних Націй і МКЧХ для сприяння систематичній реалізації та моніторингу безпечних проїздів, що забезпечують швидке проходження гуманітарних вантажів і конвоїв, включно з безпечним коридором для усіх цивільних осіб і гуманітарних працівників;
- Усі країни мають однаково вітати усіх іноземних громадян та осіб без громадянства, які рятуються з України, незалежно від їхньої національності, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, країни походження, релігії, расової чи етнічної приналежності;
- Слід додатково надавати гнучке фінансування для полегшення страждань населення та для людей, які постраждали від конфлікту в Україні, або створити нові потоки фінансування, адаптовані до місцевих суб’єктів. Ці кошти не можна перенаправляти з бюджетів, виділених для полегшення інших гуманітарних криз, які відбуваються у світі.